30/9/09

olekalla: Львів Високий замок (Default)
 Сьогодня , як вкотре я лікую людей, але серед них є душі ,які приходять для того, щоб їм допомогти зрозуміти. Так от, - коли людині 30 років і з них 15 -вона наркоман - а останні рік алкоголік - і до смерті - один крок, вона просить допомоги.
Допомоги у поясненні чи спілкуванні. Колись світло мені подарували - і я його несу з собою, щоб дарувати, тим кому воно найбільш необхідне. Насправді, я не знаю кому потрібно саме зараз і саме - тепер, але вони приходять до мене і я говорю, те що відчуваю. І вже вкотре розумію що воюю за людські душі з тим -кого не називають , за тих хто хоче бути з Христом!
Чи солдат я чи воїн, чи просто хочу  і залишаюся у вірі - і чи хочу я зрозуміти щось більше для себе - через страждання інших, щоб їм допомогти - і щоб знайти себе у цьому - куди цей шлях?.
Так чого ж більше? - пошуку- розуміння - віри, чи спроби допомогти - тим хто стукає....????)))))) так я пробую допомогти, але насправді - кожен вільний і вирішує сам, доя себе. Але хтось мусить говорити про віру - в будь-який час - будь- коли і будь -де. )))))) для того щоб це світло не згасало у серці і моєму і того кому його хочу дарувати - щоб жити і вірити.